Поиск лекарств в аптеках

Найдите нужные вам лекарства в аптеках. Узнайте стоимость препаратов

Найдите аптеку рядом с вами

Поиск аптек на ближайшей улице в вашем районе. Рядом со станцией метро.

Проверьте наличие лекарств в аптеках

Отметьте нужные вам лекарства, и сравните их стоимость в аптеках
Главная страница »
Блицеф

Блицеф (Blicef)

Цены в аптеках

Инструкция
Нажмите на форму выпуска, что бы посмотреть цены и аптеки в которых продаётся Блицеф (Blicef)

Блицеф

цена в аптеках, грн
42.63...51.96 пор. д/п ин. р-ра 1000 мг фл., №1


Инструкция по применению Блицеф (Blicef)

Торговое название: Блицеф

Действующее вещество: ЦЕФТРИАКСОН

Английское название: Blicef

Украинское название: Бліцеф

ATC классификация: J01DD04

Загальна характеристика:

міжнародна назва: ceftriaxone;

основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок білого або жовтуватого кольору;

склад: 1 флакон містить 250 мг, 500 мг або 1 г цефтриаксону у вигляді натрієвої солі.

Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01D A13.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цефтриаксон є антибіотиком групи цефалоспоринів третього покоління для парентерального введення. Він має бактерицидну дію відносно широкого спектра грампозитивних і грамнегативних бактерій.

Високочутливі до цефтриаксону такі штами: Str. viridans, Str. pneumoniae, S. aureus, S. epidermidis, Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Haemophilus ducreyi, Yersinia pestis, Borellia burdorferi, Treponema pallidum, Serratia marcescens, Peptostreptococcus spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Morganella morganii, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Providencia spp. також чутливі до цефтриаксону, крім штамів, що виробляють бета-лактамази. Цефтриаксон стійкий до дії бета-лактамаз. Він також активний проти штамів, стійких до дії інших цефалоспоринів.

Цефтриаксон не є ефективним відносно Acinetobacter spp., P. aeruginosa, Campylobacter jejuni, Bacterioides fragilis, Clostridium difficile, Listeria monocytogenes, Enterococcus fecalis, і метицилінстійких стафілококів.

Мікоплазми, мікобактерії і хламідії стійкі до дії цефалоспоринів.

У зв’язку з тривалим періодом напіввиведення (близько 8 годин) препарат можна вводити 1 раз на добу.

Фармакокінетика. Цефтриаксон добре всмоктується при внутрішньом’язовому введенні і досягає високих концентрацій у сироватці. Біодоступність препарату становить 100 %.

Цефтриаксон швидко проникає у міжклітинну рідину та характеризується високим об’ємом розподілення у більшості тканин і рідин організму. При менінгіті у дітей, в тому числі і новонароджених, цефтриаксон проникає у спинномозкову рідину при запаленні мозкових оболонок, при цьому його концентрація у спинномозковій рідині становить 17 % від концентрації у плазмі. У дорослих хворих через 2 – 24 години після введення одноразової дози 50 мк/кг маси тіла концентрація цефтриаксону у спинно-мозковой рідині перевищує мінімальну концентрацію для найбільш поширених збудників менінгіту.

Через тривалий період напіввиведення (у середньому 8 годин, у дітей у перші 8 діб життя, а також у пацієнтів старше 75 років – вдвічі більше) концентрація цефтриаксону через 24 години після введення вища, ніж мінімальна інгібуюча концентрація для більшості мікроорганізмів, що спричинюють різні інфекції.

Приблизно 50 - 60 % введеного цефтриаксону виводиться у незміненому вигляді нирками у сечу, решта – через печінку. У новонароджених нирками виводиться близько 70 % препарату.

Показания к применению.

Бліцеф призначають при лікуванні нижчезазначених інфекцій, що викликані чутливими до цефтріаксону мікроорганізмами, таких як:

інфекції дихальних шляхів;

інфекції черевної порожнини;

інфекції сечовивідних шляхів;

інфекції статевих шляхів, включаючи гонорею;

інфекції кісток, суглобів, м’яких тканин, шкіри і ранові інфекції;

септицемія;

ендокардит;

черевний тиф, сальмонельоз, шигельоз;

інфекції вуха, горла та носа;

бактеріальний менінгіт;

 

Способ применения и дозы.

Препарат вводять внутрішньом”язово.

Дорослі і діти старші 12 років: звичайна добова доза становить 1-2 г одноразово (або розподілена на дві рівні дози для введення 2 рази на добу з інтервалом 12 годин). Максимальна добова доза - 4 г (по 2 г вводять у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 30 хвилин з 12-годинним інтервалом).

Щоб уникнути місцевої реакції при внутрішньом’язовому введенні слід чергувати введення ін’єкцій у ліву і праву сідницю.

Для лікування неускладненої гонореї у чоловіків і жінок рекомендується одноразове внутрішньом’язове введення цефтриаксану в дозі 125 – 250 мг.

Діти до 12 років: рекомендована добова доза становить 20 - 80 мг/кг маси тіла одноразово (або розподілена на дві рівні дози для введення 2 рази на добу).

Загальна добова доза не повинна перевищувати 2 г.

Для лікування дітей, з масою тіла більше 50 кг застосовуються такі ж дози, як і для лікування дорослих пацієнтів.

Новонароджені: максимальна добова доза становить 50 мг/кг маси тіла у вигляді повільної внутрішньовенної інфузії.

Пацієнти з порушенням функції нирок і печінки: пацієнтам зі слабким порушенням функції нирок немає необхідності знижувати дозу цефтриаксону за умови нормальної функції.

У випадку тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну 10 мл/хв або нижче) слід відкоректувати дозу у бік зменшення.

Пацієнтам зі слабким порушенням функції печінки немає необхідності знижувати дозу цефтриаксону за умови нормальної роботи нирок.

У випадку одночасного тяжкого порушення роботи печінки і нирок слід відкоректувати дозу.

Для пацієнтів старшої вікової групи корекція дози не потребується.

Цефтриаксон можна вводити внутрішньом’язово, внутрішньовенно чи у вигляді повільної внутрішньовенної інфузії, що продовжується не менше 30 хвилин.

Внутрішньом’язове введення: 1 г цефтриаксону розчиняють у 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну. Розчин вводять глибоко у сідничний м’яз. Рекомендується введення не більше 1 г в кожну сідницю.

Розчин з лідокаїном не можна вводити внутрішньовенно.

Для внутрішньовенного введення: 1 г цефтриаксону розчиняють у 10 мл води для ін’єкцій. Розчин повільно вводять у вену протягом 2 - 4 хвилин.

Для внутрішньовенної інфузії: 2 г цефтриаксону розчиняють у 40 мл відповідного безкальцієвого інфузійного розчину (0,45 % або 0,9 % натрію хлориду; 2,5 %, 5 % або 10 % глюкози; 5 % левулози; 6 % декстрану у глюкозі). Розчин вводити у вену не менше 30 хвилин.

Побічна дія.

Як і при лікуванні іншими цефалоспоринами, при лікуванні цефтриаксоном можуть спостерігатись такі побічні ефекти:

шлунково-кишкові розлади (діарея, нудота, блювання, стоматит, псевдомембранозний коліт);

шкірні реакції (екзантема, алергічний дерматит, прурит, висип, шкірний свербіж, кропив”янка);

гематологічні порушення (тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, гемолітична анемія);

анафілактичні та анафілактоїдні реакції;

мікоз зовнішніх статевих органів;

пропасниця;

головний біль, запаморочення;

дуже рідко - псевдомембранозний коліт і порушення коагуляції, порушення функції нирок.

Місцеві реакції (болючі затвердіння, флебіт) можуть виникнути у місці ін’єкції при внутрішньом’язовому введенні без лідокаїну.

Протипоказання.

Цефтриаксон протипоказаний пацієнтам з відомою алергією на цефалоспорини.

Цефтриаксон не можна вводити новонародженим з гіпербілірубінемією.

Передозування.

Клінічними ознаками передозування є нудота, блювання, діарея, сплутаність свідомості та судоми. Лікування - симптоматичне. Специфічного антидоту немає. Ефективний гемодіаліз і перитонеальний діаліз.

Особливості застосування.

Цефтриаксон слід з обережністю призначати пацієнтам з гіперчутливістю до пеніцилінів через можливу перехресну алергію.

Затемнення при ультразвуковому дослідженні, що відповідає відкладенню цефтриаксону, не слід приймати за камені у жовчному міхурі. Такі відкладення цефтриаксону у жовчному міхурі відмічаються часто, однак, як правило, вони безсимптомні та зникають спонтанно.

Як і при лікуванні іншими антибіотиками, може розвинутися суперінфекція стійкими мікроорганізмами; псевдомембранозний коліт розвивається рідко.

Цефтриаксон слід призначати з обережністю пацієнтам із захворюваннями сечового міхура та шлунково-кишковими захворюваннями, особливо з колітом в анамнезі.

Пацієнтам з порушенням синтезу вітаміну К або з низьким рівнем його запасу (наприклад при захворюваннях печінки та недостатньому харчуванні) може бути необхідним контроль гематологічних і коагуляційних показників під час лікування.

Для пацієнтів, в яких одночасно є порушення функції печінки і нирок, слід поділити пополам дозу цефтриаксону і проводити контроль його концентрації у плазмі крові.

При тривалому лікуванні необхідно контролювати формулу крові.

При довготривалому лікуванні можливий розвиток суперінфекції, що спричинюється нечутливими до цефтриаксону мікроорганізмами.

Застосування в періоди вагітності і лактації. Застосування цефтриаксону в період вагітності, особливо в І триместрі, можливо лише за наявності абсолютних показань.

Вивчення фармакокінетики цефтриаксону у ІІІ триместрі вагітності виявило відсутність відхилень, які потребують корекції дози.

При доклінічних дослідженнях у дозах, що перевищують звичайні дози для людини в 20 разів, не виявлено ембріотоксичності, фетотоксичності і тератогенності препарату.

Цефтриаксон проникає крізь плаценту.

У невеликій кількості цефтриаксон виявляється у грудному молоці (найвища концентрація в молоці становить 3 – 4 %), що у клінічному розумінні не має значення для дитини.

Годування груддю є відносним протипоказанням для новонароджених з гіпербілірубінемією.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Цефтриаксон не можна змішувати з розчинами інших антимікробних засобів чи інфузійними рідинами, крім тих, що наведені у розділі “Способ применения и дозы”. Цефтриаксон не можна змішувати з розчинами, які містять кальцій (розчини Хартмана та Рингера).

Цефтриаксон несумісний з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом та аміноглікозидами.

Встановлена антагоністична взаємодія хлорамфеніколу та цефтриаксону.

Диклофенак стимулює виведення у жовч цефтриаксону та знижує загальний кліренс у сечі.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі 15-25 0С.

Приготовлений розчин цефтриаксону залишається стабільним протягом 6 годин за умови зберігання при температурі не вище 25 0С і протягом 24 годин - у холодильнику (2-8 0С).

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

 

 

Данная инструкция на Блицеф (Blicef), описание предоставлена только для ознакомления с препаратом и не является руководством к самолечению. Пожалуйста, перед применением препарата Блицеф (Blicef), проконсультируйтесь с профилирующим врачом.
Protected by Copyscape Duplicate Content Check


Отзывы Блицеф

 

младенец 6 мес-прописали колоть блицеф. У малыша ОРВИ.После первого укола- орал с 30мин.,после 2...
Отзыв от: 12.02.2014


Популярные лекарства

Синупрет цена
Ламизил
Нифуроксазид
Сорбекс
Пантенол
Джинтропин цена
Спесинор
Флура
Непрезол
Афлубин Форте
ВИСКАЛЬДИКС
© 2007-2012 Copyright Qmed - Поиск лекарств в аптеках.